Кірха
Колоністська політика була продумала до найменших деталей, наприклад, щоб якнайраціональніше використовувати надані колоністам ресурси було заборонено утворювати мішані поселення, тобто в одних місцях поселялись тільки католики, в інших — тільки протестанти. Унтревальден заснували Лютерани Євангелісти Аугсбурського віровизнання. Парафія в Унтервальдені за деякими даними відносилась територіально до Унівського деканату, прямо підпорядковуючись Євангелістській церкві у Львові, яка розмістилась в колишній домініканській церкві св. Урсули (зараз протестанська кірха на початку вул. Зеленої).Оскільки поселення було невеликим, то довгий час колонія не мала окремого церковного приміщення, молитовний дім діяв в приміщенні школи. Кірху збудували аж в 1910 році в новій частині колонії, що розбудувалась на північ від старих будівель. Це була невелика споруда з готичним шпилем по центрі даху, вікна — загострені арки, в архітектурі будівлі відчувалися риси стриманої готики. Внутрішнє оформлення храму теж було достатньо стриманим, фресок чи іншого оформлення не було, стіни сірого кольору.
У кірсі був орган. Знищений місцевими селянами в 70-80 роках. Місцеві кажуть, що діти розібрали мідні трубки органу на забавки.
Одразу ж при утворенні колонії в Унтервальдені діяла парохіяльна лютеранська школа. Довгий час вона
розміщувалася в приміщенні колишнього монастиря. Ця будівля розташовувалась на сучасній вул. Вчительській у Підгайчиках, поруч проживали українці, тому часто їхні діти теж відвідували цю школу.У 1910-х роках біля кірхи колоністи збудували парафіяльний будинок, у який перенесли і школу. Оскільки попереднє приміщення перебувало в аварійному стані через свій понад столітній вік.
Майже 10 років після репатріації німців кірха стояла зачиненою. Коли в селі в 1949 році утворили колгосп, це приміщення почали використовувати для складу спочатку мінеральних вод, які виготовляли у цеху поблизу. Після того, як припинилось виробництво вод у приміщенні кірхи зберігали мінеральні добрива, що негативно вплинуло на її стан. (На фото ліворуч видно як постраждала південна стіна з круглим вікном). Книги записів з кірхи знаходяться у Головному архіві давніх документів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie) Після розпаду Австро-Угорської імперії лютеранські та євангелістські церкви у Галичині фактично були відірвані від свого колишнього центру у Відні. Їм було запропоновано 2 варіанти: визнати верховенство Варшавської Консисторії Євангелічної церкви Аугсбургского віросповідання в Польщі або ж приєднатись до Об'єднаної Євангелистської церкви у Познані. Проте в 1920 році було прийняте рішення про самостійне функціонування 24 євангелістських лютеранських парафій, серед яких була і церква в Унтервальдені. Нова церква визнавалася владою 2 Речі Посполитої, мала свого керівника, яким спочатку був Hermann Fritsche, а потім Theodor Zöckler.
У 2000 році місцева громада УПЦ КП розпочала масові роботи з перебудови шпильової кірхи на купольну церкву східного (православного або візантійського) стилю. Зараз храм п'ятикупольний. Роботи були закінчені у 2011 році, 15 травня того ж року храм було освячено.
